- гордовито
- Присл. до гордовитий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гордовито — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
бутно — Бутно: гордовито [13;21] гордовито, пихато [51] гордовито [V] насуплено, набундючено, зухвало [12] … Толковый украинский словарь
гоголь — я, ч. Водоплавний дикий птах родини качиних. •• Го/голем ходи/ти ходити поважно, гордовито … Український тлумачний словник
гонорувати — у/ю, у/єш, недок., рідко. Гордовито триматися; зневажливо ставитися до інших … Український тлумачний словник
гребувати — ую, уєш і гре/бати, аю, аєш, недок., ким, чим. 1) Почувати огиду до кого небудь. 2) Ставитися до кого , чого небудь зневажливо, гордовито, без поваги, нехтувати кимось, чимось. 3) перев. із запереч. не. Бути перебірливим; використовувати всі… … Український тлумачний словник
дутися — ду/юся, ду/єшся і дму/ся, дме/шся; мин. ч. ду/вся, ду/лася, ду/лося; мн. ду/лися; наказ. сп. дми/ся, дмі/мося, дмі/ться; недок., розм. 1) Наповнюватися повітрям; роздуватися, надуватися. || Підніматися вверх, розтягуватися, розширюватися… … Український тлумачний словник
зарозуміватися — а/юся, а/єшся, недок., зарозумі/тися, і/юся, і/єшся, док. Почати поводитися гордовито, пихато, занадто самовпевнено, вважаючи себе у чому небудь вищим від інших; зазнаватися … Український тлумачний словник
зарозумілий — а, е. Який поводиться гордовито, пихато, занадто самовпевнено, вважаючи себе у чому небудь вищим від інших. || Характерний для такої людини … Український тлумачний словник
звисока — присл. 1) З височини, згори. || З високого або вищого місця. 2) З почуттям власної переваги, зарозуміло, гордовито, пихато. || Зневажливо, з презирством. 3) Піднесено, пишномовно. 4) рідко. Високо … Український тлумачний словник
згорда — присл. 1) З гідністю, з самоповагою; гордовито. 2) З почуттям зневаги, з презирством; пихато … Український тлумачний словник